За біблійною оповідкою саме цього дня померла Діва Марія, в народі ж це свято (так саме свято, бо вважається, що Діва Марія таким чином приєдналась до свого сина) іменується Першою Пречистою.

В цей день традиційно починається посів озимини. Початку засіву народ надає особливого значення, це стосується як весняного так і осіннього засівів.

На цей день припадає і обряд заготівлі калини, яка стала символом України. Калину збирають дівчата. Робити це потрібно після церковної відправи. Сам процес проходить досить цікаво з піснями та хороводами.

Від Першої пречистої починаються шлюбні дійства - "оглядини" та "заручини". Тож цього дня чекають з нетерпінням дівчата, а хлопці хвилюються, аби не довелось скуштувати гарбузової каші.

Від цього дня розпочинається "молоде бабине літо", яке триває до 11 вересня.

Прийшла Пречиста - "сватів несе нечиста"

історична довідка:

День смерті Пресвятої Богородиці Успінням, бо після смерті її тіло не зазнало тління, але одразу з душею було взяте до неба. Немає історичних даних, як довго Божа Мати ще перебувала на землі після Христового Вознесіння, ані коли, де і як Вона померла, бо про це у Євангелії нічого не згадано. Церковний рік не тільки багатий на різні Богородичні празники, але він також ними починається і завершується. Його відкриває празник Різдва Пресвятої Богородиці, а завершує її славне Успіння, що в наших літургійних книгах має таку величну назву: «Успіння Пресвятої славної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії». Основу празника Успіння творять священна традиція Церкви від апостольських часів, постійна віра Церкви та однозгідна думка Святих Отців і Вчителів Церкви першого тисячоліття християнства.

Празник Успіння належить до найстарших Богородичних празників. Він почався Єрусалимі невдовзі після Собору в Ефесі (431 р.). Первісне празнування пам'яті Успіння під впливом Єфеського Собору наголошувало радше привілей її Богоматеринства і тому звалося «Свято Марії-Богоматері». В одній з похвальних бесід на честь преподобного Теодосія Великого (†529) говориться, що палестинські монахи щорічно з великим торжеством святкували 15 серпня«Пам'ять Богоматері», тобто пам'ять її Успіння. У Сирії в п'ятому столітті цей празник мав назву «Пам'ять Блаженної».

Аж у шостому столітті празник отримує свою теперішню назву: «Успіння Пресвятої Богородиці». У перших віках не всі Церкви Сходу святкували Успіння одночасно. Олександрійський патріарх Феодосій (†567) приписав празнувати Успіння 6 січня, а празник її Внебовзяття 9 серпня. Ефіопська церква і сьогодні 6 січня празнує «Успіння тіла нашої Чистої, Святої, Славної Богородиці Діви Марії», а 9 серпня «Вознесіння тіла нашої Діви Марії, Богородиці на небо». Вірмени святкують Успіння в неділю між 12 і 18 серпня. Інші Церкви празнували його 18 серпня. Цісар Маврікій (582-602) поширив празник Успіння на цілу візантійську державу і наказав святкувати його 15 серпня бо того дня він був осягнув перемогу над персами.