Дев’ятнадцятого серпня за новим стилем – давнє народне свято – Другий
Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі це свято отримало назву
Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і
обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
Раніше до Другого Спаса правовірні селяни не їли садовини, бо це
вважалося гріхом. Після церкви, родина, звичайно, врочисто сідала за
стіл: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином –
«щоб садовина родила».
Триває двотижневий піст – «спасівка», який почався на Маковія.
З Маковія починалися також проводи літа. Замовкали птахи – не чути вже
соловейка, зозулі, горлиці, починають відлітати ластівки. «Ластівка весну починає, осінь накликає» - каже народна приказка. «Відцвітають рози, падають холодні роси»
- вже відчутна прохолода зранку і вночі. Ночі стають темнішими і
довшими. В сутінках зорі наче побільшали і поближчали. Починається
перша сівба озимих.
Перед яблучним спасом селяни косили траву-отаву, завершували
викопувати цибулю та часник, бо 17 серпня - Явдоха-сіногнійка, яка
нагадувала, що залишені в грунті цибуля та часник можуть вимокнути.
Треба було зібрати й малину, бо вона втрачає смак.
І якщо «з Першого Спасу — холодні роси», то з Другого Спасу в середній смузі України вже можуть починатися приморозки, а тому й кажуть: «Прийшов Спас, держи рукавиці про запас!» Якщо на Спаса сухий день, то це – передвістя сухої осені, мокрий - мокрої, а ясний - суворої зими.
На Спаса поминали померлих родичів. Це давня українська народна
традиція – відголосок прадавнього культу предків. За народною
міфологією, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні:
вони з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса.
Дев’ятнадцятого серпня за новим стилем – давнє народне свято – Другий
Спас або Яблучний Спас. В церковному календарі це свято отримало назву
Преображення Господнього. В цей день святять груші, яблука, мед і
обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці.
